Сьома міжнародна науково – технічна конференція 19-21 вересня 2017 р., Покровськ

Головною метою проведення конференції було розгляд модерних методів, алгоритмів, технологій і засобів побудови та застосування систем моделювання і візуалізації у науці, техніці та освіті, сприяння активному обміну досвідом спеціалістів та молодих науковців цієї галузі.

На конференцію було представлено 58 доповідей, на основі яких було сформовано 5 секцій.

 

Учасниками конференції були науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ з України і Німеччини. Конференція проводилася за підтримкою і участю представників наступних інституцій:

  • Донецький національний технічний університет.
  • Вінницький національний технічний університет.
  • Вінницький соціально-економічний інститут університету «Україна».
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  • Державний економіко-технологічний університет транспорту, м. Київ.
  • Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, м. Киів.
  • High Performance Computing Center (Stuttgart, Germany)
  • Max Planck Institute for Dynamics of Complex Technical Systems, (Magdeburg, Germany)
  • Technische Hochschule Bingen (Bingen, Germany).
  • Ulm University (Ulm, Germany).
  • Phoenix Contact Ukraine (м. Київ, Україна).
  • Компанія QuartSoft (м. Краматорськ, Украіна).

 

Конференція отримала фінансову підтримку Міністерства освіти і науки України  (наказ МОН України № 619 від 21.04.2017 р.).

Конференцію було відкрито ректором ДонНТУ д. е. н. Ляшоком Я.О. на пленарному засіданні, яке відбулось 19 вересня 2017 року. Продовжив роботу пленарного засідання д. т. н. проф. Башков Є.О.

На пленарному засіданні були заслухані 4 доповіді.

Із доповіддю «Високо-продуктивні засоби реалістичної просторової візуалізації для систем трьох вимірної комп’ютерної графіки» виступив д.т.н., головний науковий співробітник ДонНТУ Зорі С.А.

У своїй доповіді С.А. Зорі виконав огляд результатів наукових досліджень кафедри прикладної математики і інформатики ДонНТУ в області об'ємної 3D візуалізації, отриманих в 2015-2017 р. р. Доповідач розглянув алгоритмічні та апаратно-програмні засоби для підвищення реалістичності та ефективності візуалізації навколишнього оточення в симуляторах технічних об'єктів і процесів за рахунок організації реальної об'ємної 3D візуалізації.  Виступаючий представив нову 3D технологію подання візуальної інформації - об'ємні пристрої відображення і нові алгоритми генерації графічних образів у просторі тривимірних пристроїв відображення. Також у доповіді представлений досвід застосування тривимірних інтерактивних віртуальних середовищ при створенні симулятора «Віртуальна шахта» для підприємств гірничодобувної галузі.

Другим на пленарному засіданні з доповіддю «Застосування нейронних мереж у комп’ютерному баченні в умовах машинобудівної галузі» виступив А. Гавриш , інженер-дослідник Samsung Research Center Ukraine, випускник Фулбрайтівської дослідницької програми.

Його доповідь була присвячена сучасним методам побудови нейронних мереж, які дозволяють «глибинне навчання», а також їх використанню для вирішення комп’ютерного зору для різних галузей промисловості.

 

Далі була заслухана доповідь «Моделювання спайкінгових нейронних мереж» к.т.н., доцента Вінницького національного технічного університету Колесницького О.К. , який доклав результати свого дисертаційного дослідження щодо особливого типу мереж імпульсного типу. 

Розвиток алгоритмічно - апаратної бази побудови таких мереж, за думкою доповідача, дозволить вирішувати типові задачі в реальному часу .

 

В наступній доповіді «Розробка методів текстурування для задач фотореалістичного рендерінгу» представників Вінницького національного технічного університету д.т.н., проф. Романюка О.Н. та аспіранта Дудника О.О. (виступаючий Дудник О.О.)  запропоновано ефективний метод текстурування з виконанням процедурних операцій в об’єктному просторі, що дозволяє генерувати високоякісні зображення  з  високою швидкодією.

Далі конференція працювала у секційному режимі.

У зв’язку з обмеженням перебування в зоні АТО громадян Німеччини секція 2 «High Performance Computing (HPC) and Parallel Simulation Technology (ParSimTech)»» працювала під керівництвом д.т.н. проф. Святного В.А. та д.т.н., проф. Мохора В.В. в Інституті проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України (м. Київ). Учасники конференції в м. Покровськ приймали участь у засіданні за допомогою он-лайн відеозв’язку.

Відповідно рішенню Вченої ради ДонНТУ  під час засідання за участі проректора Щвець І.Б. була проведена процедура  присвоєння звання «Почесний доктор Донецького національного технічного університету» професору, доктору-інженеру Стефану Веснеру, директору комунікаційно-інформаційного центру (KIZ) Ульмського університету (Німеччина).

На секції заслухано  4  доповіді.

Почесний доктор ДонНТУ, проф., директор комунікаційно-інформаційного центру (KIZ) Ульмського університету Штефан Веснер (Stefan Wesner) виступив з доповіддю  «Adaptive Execution Environments from Many Core systems to Edge-Computing» , в який  описав еволюційний шлях розвитку багатоядерних  паралельних обчислювальних систем і проблеми їх використання фахівцями прикладних галузей.  

Доповідач запропонував новий підхід до  використання такого виду систем – побудова proThOS : фахівець прикладної галузі описує свою проблему на «рідній» йому мові (Domain Specific Language), а подальша реалізація на цільовій паралельній системі будь якої апаратно-програмної конфігурації виконується автоматично.

Професор вищої технічної школи м. Бінґен Міхаель Манґольд (Michael Mangold) виступив з доповіддю «Nonlinear model reduction of population balance  equations by POD-DEMI  basis construction».

Доповідь присвячена моделюванню процесів кристалізації, які відбуваються при промисловому виробництві дрібно дисперсних матеріалів.

Запропоновано модель процесу, метод редукції нелелійної моделі до системи лінійних диференціальних рівнянь  великого порядку. Надано результати моделювання. Професор Міхаель Манґольд відзначив значну роль аспірантів та студентів ДонНТУ, які проходили стажування в Німеччіні,  в розробці системи моделювання DIANA.

Також були заслухані доповіді Dennis Hoppe, Michael Gienger, Thomas Bönisch, Oleksandr Shcherbakov  (Центр високопродуктивних обчислень університету Штутгарта, Німеччина HLRS) та Diana Moise (Crey Inc., США) «Towards  seamless integration od data analytics into existing HPC infrastructures » та проф. Погорілого С.Д., Бойка Ю.В., Сальнікова А.О., Слюсара Є.А. та Борецького О.Ф. (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка) за темою «Попереднє конфігурування та формування образів віртуальних машин, запущених як грід-завдання».

Всі доповіді викликали великий інтерес учасників конференції як у залі Інституту проблем моделювання (м.Київ), так і у присутніх на он-лайн сесії у м. Покровську. Підсумки роботи секції підвів директор Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України д.т.н. В.В.  Мохор, який відзначив великий позитивний вплив обміну сучасними знаннями в галузи паралельних обчислень на розвиток наукових досліджень.

Секція 1 «Моделювання систем» в ДонНТУ працювала під керівництвом д.т.н. проф. Дмітрієвої О.А. На секції заслухано 11 доповідей викладачів, аспірантів та студентів Донецького національного технічного університету.

  1. Бобилєва О.С., Дмитрієва О.А. «Дослідження екстраполяційного методу Дормана-Принса 5(4) з керування кроку».
  2. Тищенко Г.В., Святний В.А., Бишенко Ю.А. «Система збору даних з веб-ресурсів».
  3. Псьол В.О., Маслова Н.О. «Алгебраїчний аналіз шифрів, основаних на криптографічних перетвореннях в алгебрі полів Галуа».
  4. Гуськова В.Г., Бідюк П.І. «Побудова сценаріїв із використанням байєсовських методів».
  5. Дмитрієва О.А., Половинка О.Л. «Особливості побудови паралельних алгоритмів інтелектуального аналізу даних для виконання в розподіленому середовищі».
  6. Святний В.А., Гуськова Н.Г. «Проектування програмної системи моделювання взаємодії просторових структур».
  7. Дмитрієва О.А., Дараган Т.Г. «Дослідження ефективності програмної системи паралельного моделювання динамічних об’єктів»
  8. Kovalov S. «Fuzzy control algorithm simulation».
  9. Фельдман Л.П., Назарова І.А., Гризадубова Я.А., Костін В.І. «Ефективність обчислень при паралельному розв’язанні задач Коші на графічних процесорах екстраполяційними методами».
  10. Ануфрієв П.О. «Програмна система для вивчання лексики англійської мови».
  11. Федоров Є.Є., Патрушев В.О., Патрушева О.І. «Метод прогнозу прибутку інтернет магазину на основі повно зв’язаної довгостроковочасної пам’яті».

Секція 3 «Комп’ютерна графіка та візуалізація в ігрових додатках» працювала під керівництвом д.т.н. Зорі С.А. Робота секції проходила за підтримкою гранту Erasmus+ CBHE action 561728-EPP-1-2015-1-ES-EPPKA2-CBHE-JP «GameHub: University-enterprises cooperation in game industry in Ukraine».

На секції заслухано 12 доповідей викладачів, аспірантів та студентів Донецького національного технічного університету.

  1. Глинська К.С. «Реалізація штучного інтелекту у стратегічних іграх на прикладі ігрового додатку «Шахи».
  2. Лефтеров М.М. «Аналіз моделі та алгоритмів, що можуть бути використані для побудови ігрового фізичного рушія для твердих часток».
  3. Шумейко А.К., Башков Є.О. «Програмне підключення сенсору Kinect до конструктору Game Maker».
  4. Лукін А.Ю. «Логічна гра з використанням дедуктивного пошуку в базі даних».
  5. Філатов І.А., Цололо С.О. «Дослідження методу деконволюції Вінера при реалізації на мобільних платформах».
  6. Кривенко О.М. Базові підходи до реалізації навігації у трьохвимірних відеоіграх».
  7. Костюкова Н.С., Назарова І.А., Роговець Є.В. «Аналіз ринку комп’ютерних ігор засобами он-лайн систем аналітики».
  8. Єрмолов О.А., Костюкова Н.С. «Аналіз методів пошуку нечітких дублікатів у базі даних зображень».
  9. Драченко М.Ю., Зорі С.А. «Дослідження можливостей паралельної реалізації алгоритму білатеральної фільтрації для вирішення завдань розпізнавання образів засобами технології CUDA».
  10. Скрипник Т.В., Тихонова О.А. «Створення ігрового додатку засобами графічного середовища UNITY 3D».
  11. Прядка Д.О., Маслова Н.О. «Процедурная генерация контента в видеоиграх».

Секція 4 «Моделювання систем та об'єктів промислової автоматизації » працювала під керівництвом к.т.н., доц. Воропаєвої В.Я. Робота секції відбувалася за підтримкою гранту Tempus 2013–4587–001–001-544010-TEMPUS-DE-TEMPUS-JPHES TATU – «Trainings in Automation Technologies for Ukraine» та  компанії PHOENIX CONTACT. На секції заслухано 4 доповіді.

  1. Воропаєва В.Я. «Використання TATU SMART LAB у підготовці та перепідготовці фахівців з промислової автоматизації».
  2. Поцепаєв В.В. «Математична модель навантажень на виконавчих органах видобувного комбайна».
  3. Тихонова О.А., Скрипник Т.В. «Сучасні засоби навігації у вирішенні комерційних завдань, програма "Route"».
  4. Новіков В.Г., Цололо С.О. «Платформа розумного будинку на основі Arduino Mega 2560».

Секція 5 «Геймдизайн та створення ігрових додатків» працювала під керівництвом д.т.н. проф. Башкова  Є.О. та за підтримкою і безпосередньою участю компанії QuartSoft.

У рамках секції було підписано договір про співпрацю між ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» та ТОВ «Кварт-Софт» (м. Краматорськ) у напрямку поліпшення якості підготовки фахівців у сфері комп’ютерно-інформаційних технологій, зокрема для індустрії комп’ютерних ігор.

На секції заслухано 4 доповіді представників компанії QuartSoft.

  1. Дмитрієва М.М., Довгаль Г.М. «Геймдiзайн: вiд захоплення до бiзнесу».
  2. Соколов Д.І. «Створення ігрових персонажів. Крок за кроком».
  3. Бурлей П.О. «Функціональне програмування на Elixir».
  4. Пащенко А.Г. «Ігри в браузері».

 

Робота секції викликала надзвичайний інтерес студентської молоді університету.

Результати роботи були підсумовані на круглому столі, де, з урахуванням пропозицій, що внесені учасниками конференції, було вироблено наступне рішення конференції.

 

  1. Вважати головними шляхами розвитку комп’ютерно-інформаційних технологій наступні:
  • у напрямку моделювання виробничих процесів і систем керування, що характеризуються надвисокою складністю, великою розмірністю - дослідження та розвиток зосереджених та розподілених паралельних обчислювальних систем, апаратне забезпечення  яких базується на GPGPU;
  • у напрямку побудови систем наукової та технологічної візуалізації - дослідження та розвиток систем реальної об’ємної 3D візуалізації з використанням CPU/GPU .
  1. Всебічно розвивати співробітництво вчених ДонНТУ з вченими передових університетів Німеччини в області розробки програмного забезпечення розподілених обчислювальних систем та їх використання для моделювання виробничих процесів.
  2. З урахуванням останніх досягнень у царині комп’ютерного зору та обробки зображень вважати за доцільне спрямувати наукові дослідження вчених ДонНТУ в напрямку розробки ефективних алгоритмів та програмно-апаратного забезпечення нейронних мереж.
  3. Для проведення конференції більше залучати вчених, проектувальників, розробників апаратно-програмного забезпечення обчислювальних систем для моделювання та візуалізації технологічних та виробничих процесів.
  4. Наступну конференцію провести на базі ДонНТУ в 2019 році.